Про Українську спілку образотворчих мистців Канади

Про спілку

УСОМ об’єднує до 40 активних членів і в останні роки активізувалась у своїй діяльності. Члени УСОМ постійно беруть участь у виставках. УСОМ також організовує виставки, такі як “Відлуння Трипілля”, виставка, присвячена Голодомору, виставка до 120-ліття поселення українців в Канаді та виставка, присвячена 200-літтю з дня народження Тараса Шевченка. Ці виставки побували у Вінніпезі, Монреалі, Едмонтоні, Чикаго, Детройті, Нью-Йорку, інших містах Америки.

Окрім виставок, спілка організовує мистецькі вечори, виїзди на етюди, кілька разів організовувала гуморини разом з Канадсько-Українською Мистецькою Фундацією, та Андріївські вечори. Олег каже, що УСОМ старається вносити свіжий мистецький струмінь в культурне життя Торонто і цілої Канади. В останні роки, у зв’язку з подіями в Україні, спілка веде активну доброчинну діяльність. За останній час члени спілки організували шість спеціалізованих аукціонів картин, дохід з яких пішов на допомогу воїнам і сім’ям загиблих. Зокрема можна назвати виставку під час українського фестивалю на Блурі, де відсоток із отриманих коштів пішов на Фонд Ангелів Хоронителів України.

ШТРИХИ ДО ШІСТДЕСЯТ ЛІТНОЇ ІСТОРІЇ СПІЛКИ УКРАЇНСЬКИХ ОБРАЗОТВОРЧИХ МИСТЦІВ КАНАДИ

Д-р Дарія Зельська Даревич,
член УСОМ від 1961

Цього 2016 року, коли українська громада святкує 125-ліття поселення українців у Канаді, припадає 60-ліття від заснування Української Спілки Образотворчих Мистців Канадиі. Це – одинока в Канаді громадська установа, яка об’єднує українських мистців кількох поколінь і різних напрямків, що продовжує активно працювати впродовж 60 років свого від свого заснування в Торонті (1956). Такого довготривалого згуртування не мають діячі інших ділянок української культури в Канаді.

Українські образотворчі мистці, щоправда, мають давню традицію приналежности до створених ними організацій, метою яких було влаштовувати виставки і сприяти розвиткові українського мистецтва. Наприклад, на початку 20-го століття заходами Петра Холодного, Василя Кричевського, Миколи Біляшівського та Олександра Олеся започатковано в Києві Організацію Українських Пластиків із метою влаштовувати виставки. У Львові ще наприкінці 19-го століття Іван Труш разом із Михайлом Грушевським ініціювали створення Товариства для Розвою Руської Штуки (1898). У 1904 році у Львові виникло Товариство Прихильників Української Літератури, Науки й Штуки. Відтак діяв Гурток Діячів Українського Мистецтва (1922-1926), а в тридцятих роках Асоціяція Незалежних Українських Мистців (1931-1939). Українські мистці також гуртувалися поза межами батьківщини: “Спокій” (1927-1938) об’єднував молодих українських мистців-студентів Варшави, а “Зарево” (1933-1936) – Кракова. Усі ці організації влаштовували виставки і відігравали велику ролю у створенні українського культурного середовища. На жаль, через несприятливі політичні та економічно-суспільні умови більшість із них довго не діяли.

Після Другої Світової Війни, коли багато українських мистців опинилося в Західній Европі, 28 січня 1947 року в Мюнхені, в Німеччині, відбувся З’їзд Українських Мистців, на якому створено угрупування під назвою “Спілка Українських Образотворчих Мистців” із метою гуртування мистців, влаштовування виставок та пропаґування українського мистецтва. Еміґрація українських мистців до вільних країн Заходу дала почин до мистецьких організацій у нових країнах поселення. У 1952 році в США мистці згуртувалися в Об’єднанні Мистців Українців в Америці (ОМУА).

Тож не дивно, що коли вкінці сорокових і на початку п’ятдесятих років до Канади почали приїжджати українські мистці, вони разом з іншими діячами української культури створили 1952 року Літературно-Мистецький Клюб у Торонті. Образотворча Секція цього клюбу, очолена мистцем Михайлом Дмитренком, гуртувала мистців і була дуже активною.2 Після надзвичайно успішної “Першої Зустрічі Українських Мистців Канади й Америки з Громадянством” 1954 року в Торонті, образотворчі мистці в Торонті вирішили створити окрему організацію під назвою”Спілка Українських Образотворчих Мистців” (УСОМ). Задум постав наприкінці 1955 року, а вже 1956 року УСОМ розпочала свою діяльність.3 У каталозі Образотворчої Виставки Молодих Українських Мистців в Торонті,4 що відбулася в грудні 1955 року під егідою Літературно-Мистецького Клюбу, голова Образотворчої Секції того ж Клюбу Михайло Дмитренко і майбутній перший голова УСОМ писав:

На порозі активізації дальшої діяльности Української Спілки Образотвор­чих Мистців конечно є зробити перегляд молодих творчих сил. Із цією метою образотворча секція Літературно-Мистецького Клюбу у Торонті організувала Виставку молодих українських мистців, які в останніх роках закінчили студії в Артистичних школах та Академіях і вже готові поповнити ряди старших мистців у їх змаганнях за високі позиції українського образотворчої культури.5

Щоб зрозуміти, чому Дмитренко написав “дальшої діяльности” треба пригадати, що прямим попередником організації в Канаді була Українська Спілка Образотворчих Мистців, створена під цією самою назвою в Німеччині 1947 року. Ця Спілка перестала існувати з виїздом мистців з Европи до нових країн поселення.

Основоположниками Української Спілки Образотворчих Мистців у Канаді (УСОМ) були Михайло Дмитренко, Богдан Стебельський та Іван Кейван.6 Першим головою УСОМ oбрано діяча українського мистецтва і знаменитого організатора Михайла Дмитренка. Метою Спілки було поширити діяльність та об’єднати всіх українських професійних мистців у Канаді, дбати про розвиток українського мистецтва в цій країні, організувати збірні та індивідуальні виставки, влаштовувати імпрези на мистецькі теми і публікувати праці з ділянки мистецтвознавства.7

У п’ятдесятих і шістдесятих роках членами УСОМ були мистці з різних міст Канади: Едмонтону, Вінніпеґу, Торонта, Віндзору, Ст. Кетеринс і Монтреалю. Були запроєктовані філії УСОМ у більших скупченнях, але цей задум не був зреалізований. Стараннями Івана Кейвана тільки в Едмонтоні була створена філія 1957 року. Першим головою обрано Юліяна Крайківського, але він зрезиґнував на користь маляра та іконописця Юліяна Буцманюка. Згодом на бажання більшости членів організація перетворилася в Спілку Українських Образотворчих Мистців Альберти (СУОМА) і проіснувала вісім років, тобто до 1965 року, коли вона самоліквідувалася.8 Відбулося шість виставок, зорганізованих СУОМА.9

Від свого заснування УСОМ гуртувала мистців із різних ділянок образотворчого мистецтва та різних поколінь. Спочатку членами були виключно новоприбулі мистці-професіонали з европейською мистецькою освітою. До них долучилися молоді новоприбулі мистці, які вже в Канаді доповнювали свої студії з мистецтва. У шістдесятих роках у виставках Спілки брав участь народжений у Канаді Василь Курилик, усім відомий мистець українсь­кого походження, але він був вийнятком.10

Від 1957 року якийсь час виставки відбувалися досить часто. Перші чотири віддзеркалювали стан членства усієї Канади. Але з часом Спілка стала організацією членів Торонта та околиць. Щойно недавно, від 2000 року зроблено спробу поширити членство, але успіх поки що мінімальний.

Перша Виставка УСОМ відбулася 14-27 грудня 1957 році в залі Українського Дому в Торонті. У ній взяло участь 18 мистців із Торонта, Ст. Кетеринс, Монтреалю, Вінніпеґу та Едмонтону.11 Це були мистці-українці, які приїхали до Канади після Другої Світової Війни. Коли 1959 року відбулася Друга виставка УСОМ, число учасників зросло до 24. Ця виставка була присвячена 300-річчю Конотопської перемоги гетьмана Івана Виговського над москалями та 250-річчю самостійницького виступу гетьмана Івана Мазепи, подвижника української культури та будівничого держави. У вступі до скромного каталогу виставки Богдан Стебельський, тодішний голова УСОМ, писав, що на його долю “упав обов’язок завершити організаційне поєднання всіх українських мистецьких сил, що працюють в різних ділянках образотворчого мистецтва в кількох місцевостях Канади. УСОМ сьогодні об’єднує 34-ох членів у шести містах Канади. В самому Торонті нараховує 20 осіб.”12

Рік 1960 був плідним на виставки. Третя Виставка УСОМ, в якій узяли участь 23 мистці, була зорганізована в квітні 1960 року напередодні міжнародної Виставки Українського Мистецтва у Вейн Стейт університеті в Дітройті, в якій члени УСОМ взяли численну участь.13 Восени того ж року відбулася Перша Осіння Виставка від 17-го до 25 грудня в залі Дому Просвіти, яка започаткувала традицію, що з перервами продовжується донині.14 Четверта виставка 1961 року була присвячена 100-літтю смерти Тараса Шевченка, в якій участь взяло 21 член УСОМ. Перелік картин і скульптур вказують на різні жанрові зацікавлення мистців-учасників, як також на те, що присвячення виставки до 100-ліття Шевченка не обмежувало тематики праць.

У той час між членами УСОМ та учасниками виставок були такі відомі в українській громаді мистці, як Катерина Антонович (Вінніпеґ), Іван Кейван та Юліян Буцманюк (Едмонтон), Михайло Дмитренко (Торонто – Віндзор), Наталя Ґеркен Русова (Монтреаль), Мирон Левицький і Василь Курилик (Торонто). Були також молодші мистці, як ось Андрій Бабич, Микола Бідняк, Дарія Кравців-Ємець, Галина Новаківська, Ірена Носик, Ліда Палій, Петро Сидоренко, Омелян Теліжин та Ірена Шумська-Мороз із Торонта і Роман Коваль із Вінніпеґу. У шістесятих роках почали брати участь мистці ще молодшого покоління, що приїхали до Канади дітьми, вчилися в канадських школах і здобули мистецьку освіту в канадських університетах, як, наприклад, Дарія Зельська з Вінніпеґу і Христина Навроцька Кудрик з Вінніпеґу і Торонта. Це був дуже активний період діяльности УСОМ, який охоплював українських мистців трьох поколінь із різних провінцій Канади. Виставлені праці вказують на те, що більшість мистців продовжували творити в різних напрямках европейського мистецтва – реалізму, імпресіонізму, експресіонізму, модифікованого кубізму чи частинного абстракціонізму. Вони дотримувалися предметности і не були послідовниками найновійших напрямків американського абстрактного експресіонізму, популярного в той час у Канаді.

Після від’їзду Михайла Дмитренка в 1957 році до Віндзору, а пізніше до Детройту, головою УСОМ став його заступник д-р Богдан Стебельський, який студіюючи у Краковській Академії Мистецтв, очолював “Зарево”, організацію українських студентів згаданої Академії. Стебельський був головою УСОМ до 1973 року з однією перервою, коли одну каденцію очолював Спілку мистець-графік Іван Кейван із Едмонтону. Потім головами були Омелян Теліжин (1973-1974), Мирон Левицький (1974-1984), д-р Ірена Шумська-Мороз (1985-1994), Андрій Бабич (1994-2002), Богдан Головацький (2002-2007), а від 2007 року донині – Олег Лесюк. Тут варто згадати, що обидва останні голови УСОМ мистецьку освіту одержали в підсовєтській Україні і, прибувши до Канади, включилися в працю української громади в Торонті. Із обранням Олега Лесюка провід УСОМ перейшов у молодші руки.

Наступні виставки УСОМ, що відбулися в 1963, 1965 і 1967 роках, влаштовував Торонтонський Відділ УСОМ і у них брали участь тільки мистці з Торонта.15 У той час в Едмонтоні існувала окрема організація і едмонтонські мистці перестали брати участь у спільних виставках.16 У сімдесятих роках діяльність УСОМ сповільнилася і число виставок значно зменшилося. У виставці УСОМ, що відбулася в ґалерії «Фокус» від 21 грудня 1975 року до 4 січня 1976 року взяло участь 20 малярів і скульпторів.17 Небувалим вийнятком у діяльности УСОМ була виставка Феодосія Гуменюка, українського мистця-неконформіста з Дніпропетровська, що відбулася 1978 року в ґалерії «Фокус» без відома мистця.18 Цією виставкою Спілка продемонструвала, що її члени стурбовані долею переслідуваних мистців у Совєтському Союзі і готові їх підтримати.19

У вісімдесятих роках діяльність УСОМ була мінімальна. Відбулася виставка в Міській бібліотеці Торонта з нагоди святкувань 1000-ліття Хрещення України.20 Брак діяльности можна частинно пояснити створенням у 1975 році Канадської Української Мистецької Фундації (КУМФ), яка почала влаштовувати виставки у власному приміщенні, в ґалерії при вулиці Блюр.

Із виставок 1990-1991 років варто згадати збірні виставки в ґалерії КУМФ, в яких брали участь переважно члени Спілки з Торонта, як також виставку-продаж в ґалерії КУМФ на підтримку Національного Музею Українського Мистецтва у Львові.

Треба відзначити, що спочатку виставки УСОМ відбувалися в різних приміщеннях, переважно в українських установах, але з часом, коли в Торонті постали комерційні українські ґалерії, як «Ми і Світ» та «Фокус», виставки Спілки знайшли місце у цих професійних приміщеннях. Тепер виставки переважно відбуваються у просторій ґалерії Канадсько-Української Мистецької Фундації (КУМФ), де Спілка має своє пристановище і відбуває сходини та імпрези.21

З обранням Андрія Бабича на голову в березні 1994 року діяльність УСОМ у Торонті значно пожвавилася. Можна б сказати, що Спілка відродилася. Також до нової Управи вперше увійшли новоприбулі мистці з України, які активно включилися у працю.22 Нова Управа і члени УСОМ долучилися до акції передачі картин до Музею Українського Образотворчого Мистецтва в Києві, що була здійснена Канадсько-Українською Мистецькою Фундацією. З цієї нагоди відбулася вкінці квітня в Торонті виставка Повернення, а потім у Києві. Вже в травні 1994 року нова Управа зорганізувала виставку Мистецька Палітра’94 з участю 28 членів у ґалерії КУМФ, а в листопаді Першу Річну Виставку УСОМ в Америці в ґалерії Об’єднання Мистців Українців в Америці (ОМУА) в Нью-Йорку. Ця ініціятива була безпрецедентна і шкода, що вона не продовжувалася. Заходами УСОМ і при співпраці КУМФ у листопаді 1995 року відбулася Ретроспективна Образотворча Виставка Михайла Дмитренка, основополож­ника і першого голови УСОМ. Перед відкриттям виставки відбувся бенкет у його честь. Заходами мистця-ювілята видано каталог виставки зі вступною статтею Дарії Даревич.23

Від 1994 року члени УСОМ розпочали спільні виїзди-прогулянки на етюди. Малюнки з цих поїздок були експоновані в ґалерії КУМФ на виставках Осінь у грудні 1997 року та Етюди в травні 1998 року.

Перший Авкціон УСОМ на підтримку Канадського Фонду Дітям Чорнобиля відбувся у квітні 1996 року. Восени того ж року з ініціятиви Михайла Дмитренка і при співпраці з УСОМ та Асоціяцією Діячів Української Культури відбулася у Детройті у ґалерії Бєґас виставка Воля, присвячена п’ятій річниці незалежности України. У цій великій спільній виставці взяли участь 62 мистці з Канади та Америки. У травні 1999 року в Інституті св. Володимира в Торонті відбувся Другий Авкціон УСОМ на потреби Канадського Фонду Дітям Чорнобиля, а також на виданням каталогу виставки 2000.

Виставка 2000 мала за ціль зробити перший крок у нове тисячоліття влаштуванням всеканадської образотворчої виставки професійних мистців українського походження. На заклик Управи УСОМ відгукнулися 41 мистець із Торонта та околиць, Монтреалю, Оттави, Віндзору і Вінніпеґу. Праці, вибрані на виставку, були дуже різноманітні щодо тематики, напрямку і техніки. Хоч у малюнках домінували фігуративність та предметність, виставка охоплювала все – від консервативного до сучасного мистецтва, від реалізму до абстракціонізму, від консептуалізму до пост-модернізму. Подібно як у попередніх виставках, праці були віддзеркаленням творчого дорібку трьох ґенерацій мистців різних середовищ та шкіл. З нагоди цієї виставки, яка відбулася в ґалерії КУМФ від 18-го грудня 1999 до 15-го січня 2000 року, УСОМ видала двомовний каталог, де вміщено короткі біографії всіх мистців-учасників та світлини їх творів.24.

У 2001 році було аж чотири виставки, а саме: в лютому відбулася чергова Виставка-авкціон в Інституті св. Володимира, а в квітні – Виставка малих праць в ґалерії КУМФ. У вересні у виставці 10-ліття незалежности України участь взяло 27 мистців. З цієї нагоди УСОМ видала каталог із біографіями і репродукціями творів мистців-учасників виставки.25 У листопаді Спілка зорганізувала Ювілейну ретроспективну виставку до 80-ліття Андрія Бабича в ґалерії КУМФ.26 У суботу перед відкриттям виставки відбувся бенкет із участю членів УСОМ, родини і приятелів мистця. Слово про мистця ілюстроване прозірками його творчости виголосила Дарія Даревич.

У 2003 році виставка УСОМ була присвячена 70-літтю Голодомору в Україні 1932-1933 рр. У виставці участь взяли 22 мистці з Торонта. Видано каталог зі списком учасників та їх творів із чорно-білими ілюстраціями картин і скульптур.27 У березні 2004 року відбулася Ювілейна виставка Галини Новаківської, довголітньої заступниці голови та активного члена УСОМ від 1956 року. Наприкінці жовтня того ж самого року Спілка знову вшанувала пам’ять Т. Шевченка виставкою. Наступна виставка відбулася вже традиційно восени 2005 року в ґалерії КУМФ.

Своє 50-ліття діяльности УСОМ гідно відзначила ювілейною виставкою в листопаді 2006 року з участю 32 мистців-членів Спілки, а також урочистим бенкетом і виданням книжки-каталогу.28 Ця виставка, подібно як і попередні, була виявом різних зацікавлень і творчих напрямків членів УСОМ. Вона рівнож була віддзеркаленням членства, яке охоплює кілька поколінь, включно з мистцями, що прибули до Канади після Другої Світової Війни, тут народженими і недавно прибулими з України. Вперше майже половина учасників виставки (15/32) були новоприбулі мистці з різних реґіонів України.

З обранням Олега Лесюка головою, 14 вересня 2007 року, провід УСОМ перейшов у молодші руки. Традиція осінніх виставок продовжувалася в роках 2007, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 і 2015. Також продовжено традицію тематичних виставок. У жовтні 2008 року в ґалерії КУМФ відбулася чергова виставка присвячена Голодоморові в Україні. Рівночасно діяльність поширилася завдяки влаштуванням мадрівних виставок.

Рівночасно з великою виставкою трипільських експонатів із музеїв України, що відбулася в Королівському Музею Онтаріо, 2008 року, УСОМ зорганізувала в Інституті св. Володимира, Торонто, в листопаді 2008 року виставку Відлуння Трипілля. Відтак виставка Відлуння Трипілля переїхала до Посольства України в Оттаві (22 травня -9 вересня 2009), а закінчилася у вересні в Українському Музею ім. Патріярха Йосифа Сліпого в Монтреалі.

Виставка Квіткова рапсодія відбулася в жовтні-листопаді 2009 в ґалерії КУМФ. Виставка, присвячена 120-літтю поселення українців в Канаді, розпочалася в Посольстві України в Канаді (Оттава, 27 червня-9 вересня 2011); продовжувалася в Українському Музею ім. Патріярха Йосифа Сліпого в Монтреалі (10-11 вересня 2011); відтак була в ґалерії КУМФ в Торонті (16-18 вересня 2011); дальше продовжувалася в Інституті св. Володимира в Торонті (12 жовтня до 12 листопада), а на кінець переїхала до King’s University College в Едмонтоні (25 жовтня – 9 листопада 2012). Обидві виставки були задокументовані в гарно виданих, двомовних кольорових каталогах.29 Цими виставками Спілка започаткувала мандрівні виставки по різних містах Канади. Цю ініціятиву варто продовжувати, бо вона дає нагоду поширити не тільки присутність УСОМ, але також членство.

Спілка зорганівувала малу трьохденну виставку творчости членів під час ХХІV Конґресу КУК у днях 8-10 листопада 2013 року в Торонті. У березні 2014 в ґалерії КУМФ відбулася виставка присвячена 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка. У 2015 році виставку перевезено до Осередку Української Культури і Освіти у Вінніпезі.

Заходами Управи деякі члени Спілки взяли участь у благодійних акціях, організованих українською громадою в Торонті, а саме: 14 березня 2014 р. – Благодійний Маратон-Авкціон на допомогу потерпілим на Майдані та сім’ям Героїв Небесної Сотні у ресторані “Золотий Лев”; 12-14 вересня – Мистецька виставка на допомогу сім’ям полеглих українських воїнів у павільйоні Українського Фестивалю; 15 травня 2015 р. – Доброчинний мистецький Авкціон “Коріння Шевченкового Роду” у ресторані “Золотий Лев”; 10 квітня 2016 – Доброчинна виставка на допомогу видання CD покійного музиканта і композитора Анатолія Іванюка, бенкетна заля ” Княжий Двір”.

До поширення діяльности треба зачислити проведення виставок під шатром у часі Українського Фестивалю в Торонті в 2008, 2009, 2010, 2012, 2014, 2015 і 2016 роках. Своєю присутністю на громадських святкуваннях УСОМ вийшла за межі ґалерій на ширшу публічну арену і не тільки українського глядача. З одного боку це добре, бо дає нагоду мистцям показати свої твори, але з іншого, можна вважати, що виставки на фестивалях і святкуваннях не завжди мають відповідне приміщення, відбуваються у загальній ярмарковій атмосфері. До більше вдалої і відповідної спроби поширити діяльність належать постійно діючі виставки картин членів УСОМ у Кредитовій Спілці «Будучність» в Торонті та Міссіссаґа.

Крім виставок і видання каталогів, Спілка час від часу видавала праці про відомих українських мистців. У серії “Майстри Українського Мистецтва” під егідою УСОМ в 1957 році вийшла книжка-монографія Івана Кейвана Володимир Січинський. Монографія Степан Стеців із вступною статтею Богдана Стебельського і біографією мистця Івана Кейвана – 1984 року. А в 1985 році УСОМ видала монографію відомого маляра, графіка та іконописця і колишнього голови УСОМ Мирона Левицького, яку опрацювала Дарія Даревич. Автори статтей у всіх трьох монографіях – члени УСОМ.

Також треба згадати видання Бюлетню УСОМ, яке започатковано в 1999 році. З’явилося вісім чисел, де подано новини з діяльности УСОМ та її членів.30 Редактором усіх чисел Бюлетню була мисткиня Ірма Осадца. На жаль, видання Бюлетню від 2007 року не продовжується. Натомість 2008 року започатковано скромніше, але кольорове видання, під назвою Мистецькі новинки, яке редаґує і розсилає до членів здебільшого електронною поштою мисткиня Марія Антонів.31 З грудня 1998 року, майже щороку УСОМ влаштовувала дуже вдалі передріздвяні або Андріївські вечори і товариські зустрічі для членів та приятелів. У 2004 році відбувся вечір пам’яти Олександра Архипенка, на якому доповідали д-р Ірена Мороз, Галина Новаківська і Олег Лесюк. Успішні вечори гумору «Гуморина» відбулися в 2010 і 2011 рр.

Від довшого часу поодинокі мистці, члени УСОМ, рівночасно були членами загально канадських мистецьких організацій. А в травні 2011 УСОМ стала асоційованим членом в CARFAC Ontario (Canadian Artists Representation / Le front des artistes canadien). Це – вказує на те, що одинока українська організація професійних мистців офіційно включилися в загальну організаційну структуру канадського мистецького середовища. УСОМ є членом Відділу Конґресу Українців Канади в Торонті.

Під сучасну пору Спілка нараховує 45 мистців різного віку, різних напрямків і зацікавлень та одного члена-історика мистецтва. Переважають члени з Торонта та околиць (40). Також уперше маємо більшість мистців, які здобували відповідну освіту в Україні. Вони є більшістю в Управі Спілки. Цей стан – неначе відлуння початкових років діяльности, коли певний час усі члени Спілки були новоприбулі до Канади.

Підсумовуючи, можна відзначити, що УСОМ стала незаперечною провідною творчою одиницею української громади в Канаді. Спілка також проявила неймовірну тяглість членства. Від початку свого заснування впродовж 60 років донині активними членами та учасниками виставок продовжують бути Галина Новаківська, Ірена Шумська-Мороз, Ліда Палій та Ірена Носик. Спілка продовжує виконувати свої завдання: гуртувати мистців українського походження різних напрямків та поколінь, влаштовувати виставки та імпрези, видавати каталоги виставок, плекати і популяризувати українське мистецтво. Товариське інтеґрування мистців так званої «четвертої хвилі» може служити прикладом для інших українських організацій. Немає сумніву, що від 1956 року впродовж шість десятиліть Українська Спілка Образотворчих Мистців у Канаді відіграла вагому ролю у створенні і збереженні українського мистецького середовища в Канаді, особливо в Торонті.